Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
вправний — [ўпра/ўнией] = управний м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
вправний — I (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), у[в]мілий, майстерний, зугарний, повороткий, ладний II ▶ див. досвідчений, спритний 1) … Словник синонімів української мови
вправний — 1 прикметник умілий вправний 2 прикметник управний … Орфографічний словник української мови
худочий — вправний, гарний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хытрый — вправний, вчений, мудрий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ладний — I а, е, розм. 1) Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки). || Сонячний, погідний. || Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2) Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. || Вдало, зі смаком підібраний. 3) Діловитий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
акробат — а, ч. Вправний гімнаст, виконавець складних гімнастичних номерів у цирку … Український тлумачний словник
вправність — ності, ж. Властивість за знач. вправний I … Український тлумачний словник
вправно — Присл. до вправний I … Український тлумачний словник
грайний — а, е, зах. Вправний, удатний у музиці … Український тлумачний словник
